вчинений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
навмисний — науми/сний, а, е. Зробл., вчинений з наміром, свідомо; умисний … Український тлумачний словник
покута — и, ж. 1) Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. 2) Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок і т. ін. 3) іст. Церковне покарання за злочини або гріхи; епітимія. Накласти покуту. Нести покуту … Український тлумачний словник
покутувати — ую, уєш, недок., перех. 1) Відбувати покарання за вчинений злочин, провину і т. ін. 2) іст. Відбувати покуту (в 3 знач.) … Український тлумачний словник
свіжий — а, е. 1) Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості. || Щойно приготовлений. || Недавно або щойно зарізаний, зірваний (про квіти, рослини). || Недавно скошений (про сіно, солому). || Якого не піддано солінню, маринуванню,… … Український тлумачний словник
сердитий — а, е. 1) Схильний сердитися, гніватися (про людину); гнівливий. || Власт. такій людині. Сердита вдача. || Злий, лютий (про тварин). 2) Який сердиться на кого , що небудь, який перебуває у стані гніву, роздратування; гнівний. || у знач. ім.… … Український тлумачний словник
суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… … Український тлумачний словник
судимість — мості, ж. Правовий наслідок засудження особи за вчинений злочин. •• Зня/ти суди/мість перестати враховувати засудження в минулому … Український тлумачний словник
умисний — (вми/сний), а, е. Зробл., вчинений з певним наміром, свідомо; навмисний … Український тлумачний словник
недавній — (який відбувся, здійснився тощо у недалекому минулому; який існує ще небагато часу; який був ким н. у недалекому минулому), у[в]чорашній; нещодавній (який відбувся не так давно; який був ким н. не так давно); свіжий (недавно вчинений) Пор.… … Словник синонімів української мови